1.2 . Освітня програма для І ступеня (1-4 класи)
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня ЗЗСО «Березичівський ліцей» розроблено з урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом:
для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти, типових освітніх програм (наказ МОН України від 21.03.2018 № 268);
для 3-4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
- перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
- орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.
1. Загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік); 2 класи – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч.рік); 3-4 класів – 1820 годин/навч. рік: 3 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 1). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-2 класи) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.
Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти окреслюються в навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів (що є складниками освітньої програми). В освітній програмі закладу освіти, що складена на основі типової освітньої програм, навчальні програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком (додаток 6).
2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
3. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення
Методичними рекомендаціями МОН щодо викладання в початковій школі передбачено, що освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується в навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови в 1-4-х класах передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ», відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 1 годину на тиждень включено до інтегрованого курсу «Я досліджую світ». У Класному журналі українська мова фіксується і як окремий навчальний предмет, на який окремо виділяються сторінки «Українська мова».
Завдання освітньої галузі «Математична» реалізовуватимуться через вивчення окремого навчального предмета «Математика» (3 години на тиждень) та включення програмового змісту з математики в інтегрований курс «Я досліджую світ», де на математику відводиться 1 година на тиждень. При розподілі програмового матеріалу між окремим предметом та інтегрованим курсом для інтегрованого курсу будуть обиратись теми, що передбачають виконання практико-орієнтованих завдань на застосування вивченого матеріалу різних змістових ліній.
Інтегрований курс «Я досліджую світ» – 5 годин.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.
В рамках галузі «Мистецтво» в 1 та 2 класах викладаються окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
Години варіативної складової навчальних планів для 1-2 класів (додаток 1) та 3-4 класів (додаток 2) будуть використані для проведення індивідуальних занять та консультацій ( по 1 год у 1-4 класах) та основ християнської етики, за письмовою згодою батьків ( по 1 год у 3-4 класах)
Освітню програму ЗЗСО «Березичівський ліцей» для І ступеня укладено за сімома основними освітніми галузями.
Освітні галузі ( 1-2 класи НУШ) :
Мовно-літературна (українська мова і літературне читання, англійська мова)
Математична (математика)
Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»)
Мистецька (мистецтво або музичне мистецтво і образотворче мистецтво)
Технологічна (дизайн і технології)
Інформатична (інформатика з 2 класу)
Фізкультурна (фізична культура)
Освітні галузі для 3-4 класів:
Мови і літератури ( «Українська мова», «Літературне читання», «Російська мова», «Іноземна мова»)
Математика («Математика»)
Суспільствознавство («Я у світі») (3-4 класи).
Природознавство («Природознавство»)
Мистецтво («Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»)
Технології («Трудове навчання» та «Інформатика»)
Здоров'я і фізична культура («Основи здоров'я» та «Фізична культура».)
4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.
У 1-2 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:
· дослідницькі,
· інформаційні,
· мистецькі проекти,
· сюжетно-рольові ігри,
· інсценізації,
· моделювання,
· ситуаційні вправи,
· екскурсії,
· дитяче волонтерство тощо.
Основними формами організації освітнього процесу в 3-4 класах є:
· різні типи уроку,
· екскурсії,
· віртуальні подорожі,
· спектаклі,
· квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
5. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траекторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.